Головна Статті Оголошення Герої
не вмирають!
Освіта Культура Он-лайн трансляції
нарад
Учасникам АТО та членам їх сімей Воєнний стан
Що потрібно знати?

Корисні сайти

Офіційний сайт Снігурівської районної ради Офіційний сайт Снігурівської міської ради Офіційний сайт Миколаївської облдержадміністрації Президент України Верховна рада україни Вісті Снігурівщини Вісті Снігурівщини ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
У СПРАВАХ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ 
ТА УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ Снігурівська молодіжна колегія Снігурівська центральна районна бібліотека

Запобігання та протидія домашньому насильству

Поняття домашнього насильства та його види

Відповідно до ст. 1 Закону домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Домашнє насильство, у свою чергу, поділяється на такі види:

  1. економічне насильство– форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
  2. психологічне насильство– форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
  3. сексуальне насильство– форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
  4. фізичне насильство– форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

 

Суб`єкти, які здійснюють заходи у сфері протидію домашньому насильству

Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” у своїх нормах чітко визначає перелік суб`єктів, які наділені відповідними повноваженнями для захисту осіб, які постраждали від домашнього насильства.

Органи Національної поліції

До повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:

  • виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;
  • прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;
  • інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
  • винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;
  • взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;
  • здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;
  • анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;
  • взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
  • звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Важливим є той факт, що поліцейські можуть проникати до житла особи без вмотивованого рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням вчинюваного акту домашнього насильства, у разі безпосередньої небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи.

Органи управління освіти, навчальні заклади та установи системи освіти

Органи управління освітою:

До повноважень органів управління освітою у сфері запобігання та протидії домашньому насильству відповідно до компетенції належать:

  • забезпечення підготовки фахівців відповідної кваліфікації та галузі знань з метою належного виконання ними функцій із запобігання та протидії домашньому насильству;
  • забезпечення впровадження в навчально-виховний процес на всіх освітніх рівнях, у тому числі включення до навчальних програм і планів, питань запобігання та протидії домашньому насильству;
  • забезпечення включення до освітньо-професійних програм під час встановлення державних стандартів освіти питань запобігання та протидії домашньому насильству;
  • участь у підготовці (перепідготовці, підвищенні кваліфікації) фахівців, які представляють суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
  • забезпечення включення до навчальних та виховних програм питань запобігання та протидії домашньому насильству;
  • методичне забезпечення навчальних закладів з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
  • звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Навчальні заклади та установи системи освіти

Навчальні заклади та установи системи освіти під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

  • проводять з учасниками навчально-виховного процесу виховну роботу із запобігання та протидії домашньому насильству;
  • повідомляють не пізніше однієї доби службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України у разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень;
  • проводять інформаційно-просвітницькі заходи з учасниками навчально-виховного процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, приділяючи особливу увагу формуванню небайдужого ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки домашнього насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
  • організовують роботу практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалими дітьми;
  • звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Органи, установи і заклади охорони здоров`я

Органи охорони здоров`я

До повноважень органів охорони здоров’я у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:

  • розроблення та затвердження стандарту надання медичної допомоги постраждалим особам або особам, які ймовірно постраждали від домашнього насильства;
  • затвердження порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб;
  • методичне забезпечення установ і закладів охорони здоров’я з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
  • звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Установи і заклади охорони здоров`я

Установи і заклади охорони здоров’я під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

  • повідомляють уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про виявлення ушкоджень, що могли виникнути внаслідок вчинення домашнього насильства, а в разі виявлення ушкоджень у дитини – також службу у справах дітей;
  • у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб;
  • у разі виявлення ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію;
  • надають медичну допомогу постраждалим особам з урахуванням індивідуальних потреб;
  • інформують постраждалих осіб про заходи та соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
  • звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб

Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб у межах своїх повноважень здійснюють:

  • прийом і розгляд заяв від постраждалих осіб або їхніх представників про отримання допомоги, зокрема соціальних послуг для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
  • інформування місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, уповноважених підрозділів органів Національної поліції України про виявлення фактів домашнього насильства за наявності добровільної поінформованої згоди постраждалих осіб, крім випадків вчинення насильства стосовно дітей та недієздатних осіб або виявлення актів насильства кримінального характеру, коли така згода не вимагається; у разі виявлення факту домашнього насильства стосовно дитини – інформування не пізніше однієї доби служби у справах дітей та уповноважених підрозділів органів Національної поліції України;
  • оцінку потреб постраждалих осіб;
  • надання постраждалим особам повної та вичерпної інформації про їхні права і можливості отримання ними дієвої допомоги;
  • надання відповідно до компетенції постраждалим особам соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної допомоги на безоплатній основі, сприяння наданню правової допомоги, а також забезпечення тимчасового притулку для таких осіб та їхніх дітей у порядку, передбаченому законодавством;
  • інформування в установленому законодавством порядку місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування про осіб, яким надавалася допомога, та про результати її надання.

 

Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству

До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:

терміновий заборонний припис стосовно кривдника;

обмежувальний припис стосовно кривдника;

взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;

направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Отримати консультацію з правових питань можна у Миколаївському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює за адресою: 54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61, тел. (0512) 44-54-60, 44-54-61

Перейти на офіційну сторінку на Facebook можна за посиланням: https://www.facebook.com/1mykolaiv.centr.BVPD/

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

Ще більше консультацій на інформаційному ресурсі WikiLegalAid, який можна знайти за посиланням wiki.legalaid.gov.ua.

Місце розташування та контакти відділів бюро правової допомоги:

https://mykolaiv.legalaid.gov.ua/ua/miscevi-centri/pershyi-mykolaivskyi-mistsevyi-tsentr-z-nadannia-bezoplatnoi-vtorynnoi-pravovoi-dopomohy

 

Поділитися:

Дата: 04.11.2019 | 15:25


Приєднуйтесь до нашої спільноти в Facebook:

Анонси подій

21 листопада 2019
08.30

Пам’ятний мітинг та покладання квітів до Стели борцям за волю та незалежність України з нагоди Дня Гідності та Свободи.

Місце проведення: м.Снігурівка, вул.Центральна, 87 (паркова зона біля БТДЮ).

Поділитися:

23 листопада 2019
15.45

Пам’ятний мітинг та проведення Всеукраїнської акції “Запали свічку” до Дня пам’яті жертв голодоморів.

Місце проведення: пам’ятний знак „Жертвам голодомору” (вул. Центральна, 181, біля церкви Миколая-зимового)

Поділитися:

Читайте також:



Чи підтримуєте Ви вступ України до НАТО?


Військова служба за контрактом у Збройних Силах України