Головна Статті Оголошення Сторінка пам’яті
загиблих воїнів АТО
Освіта Культура Он-лайн трансляції
нарад
Учасникам АТО та членам їх сімей Aa Aa Aa
K   K   K  

Корисні сайти

Офіційний сайт Снігурівської районної ради Офіційний сайт Снігурівської міської ради Офіційний сайт Миколаївської облдержадміністрації Дозвільний центр Миколаївської ОДА Президент України Верховна рада україни Вісті Снігурівщини Вісті Снігурівщини ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
У СПРАВАХ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ 
ТА УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ Снігурівська молодіжна колегія Снігурівська молодіжна колегія Снігурівська центральна районна бібліотека

Інвестиційний паспорт району

3. Історія утворення району:

Сучасна територія району ввійшла до складу Росії після її війни з Туреччиною ( 1768-1774рр).

З кінця XVIII століття почалася колонізація краю німцями. Сюди переселялися також державні селяни, осідали і нащадки козаків та кріпаки-втікачі з Росії, Білорусії.

1775 році територія району ввійшла до Новоросійської губернії. Пізніше вона стала складовою Херсонської губернії.

В 1923 році було утворено Снігурівський район. Він був підпорядкований Херсонському округу.

8 жовтня 1930 року виходить перший номер районної газети “Соціалістичним шляхом”.

18 червня 1931 р. в районі починає працювати одна з перших на Україні машинно-тракторних станцій.

У вересні 1937 року район входить складовою частиною до новоствореної Миколаївської області.

В серпні 1941 року район було окуповано фашистськими загарбниками. За часів поневолення на Снігурівщині діяло шість підпільних груп народних мешканців. Ранньою весною 1944 року район став ареною березнігувато-снігурівської операції , в ході якої було розгромлено 13 ворожих дивізій, що входили до складу 6-ої так званної “армії месників”, сформованої замість знищеної під Сталінградом. Район було звільнено від окупантів 14 березня 1944 року.

За короткий час вдалося підняти з руїн народне господарство, відновити виробництво. В 1952 році в районі розпочинається будівництво однієї з найбільших в Європі на той час Інгулецької зрошувальної системи. Через п’ять років потужна головна насосна станція подала на спраглі поля перші кубометри живильної води.

Снігурівщина сьогодні – це сільськогосподарський край, який славиться високими врожаями зернових та овочевих культур, сучасними технологіями виробництва та переробки сільгосппродукції.


4. Природно-географічний потенціал:

Снігурівський район займає 1350,2 кв.км (5,5% території області) та розташований у південно-східній частині Миколаївської області. Рельєф району переважно рівнинний з незначними перепадами в басейні річки Інгулець. Територія має загальний нахил з північного заходу до південного сходу. Грунтовий покров головним чином складається з південних чорноземів.

Товщина профілю чорноземів складає 40см, вміст гумусу в орному шарі – від 1,1 до 83%. Родючість орних земель господарства характеризується 78 балами.

До природної рослинності належать степова, лугова, лугово – болотиста рослинність

Згідно агрокліматичному районуванню район відноситься до засушливих регіонів області, які характеризуються помірно-континентальним, сухим кліматом. Середньорічна температура повітря - +9,7◦С. Характерно: тривале, жарке, мало дощове літо, коротка тепла осінь, коротка малосніжна зима, рання, тепла, коротка весна. Пересічна температура повітря січня -3,6◦С морозу, липня - +29 ◦С тепла. Абсолютний максимум +47С, абсолютний мінімум -28◦С. Тривалість без морозного періоду 227днів.


5. Ресурсно – сировинний потенціал:

Водні ресурси: р.Інгулець, р. Висунь , ставки, канали –4 005 га.

Лісові масиви, полезахисні смуги, гаї та інше - 3581 га.

Корисні копалини: представлені головним чином нерудними родовищами - піском, глиною. Діє декілька кар’єрів місцевого значення по їх видобудку. Виявлено горизонти мінеральних вод хлоридно-сульфатно-натрієвого складу.

          Назва родовища Розташовано на землях якої сільської ради Запаси тис. куб. м Стан використання
Цегляно – черепична сировина
1. Любинські суглинки Новопетрівська с/рада 741 Не використовується
2. Новопетрівські суглинки Новопетрівська с/радаНовопетрівська с/рада 37749 Не використовується
3. Снігурівське Баратівська с/р 387 Не використовується

Сільськогосподарські угіддя: 118,0 тис. га, з них в оренді – 73,5 тис. га.

Рілля: 105,8 тис. га, з них в оренді – 67,5 тис.га.

1. Кордони: Снігурівський район розташований у південно-східній частині Миколаївської області. З північної сторони район межує з Березнегуватським та Баштанським районами Миколаївської області, зі сходу – з Б.Олександрівським, Береславським районами Херсонської області, з заходу з Жовтневим районом Миколаївської області, з південної сторони – Бєлозерським районом Херсонської області та м.Херсоном.

2. Населенні пункти: в районі 59 населених пунктів (місто Снігурівка та 58 сіл).

Районний центр: місто Снігурівка - розташоване у південно-східній частині Миколаївської області, на правому березі річки Інгулець. Відстань до обласного центру - 75 км, до м.Херсона - 55 км. Місто займає 13,6 кв.км. Населення міста складає 13,5 тис.чоловік. Має залізничну станцію, зв’язане автобусним сполученням з Миколаєвом, Херсоном, населеними пунктами району

Населення району:

Середня чисельність населення становить 41,2 тис. осіб, у т.ч. чоловіків – 19.5 тис.осіб, жінок – 21.7 тис.осіб.

Кількість міського населення - 13,0 тис. осіб., сільського - 28,2тис. осіб.

Працездатне населення – 24,7 тис. осіб (58,4 % від загальної кількості населення)

Щільність проживання – 31,5 осіб/км2.

Середній вік населення району 39,5 років.

Упродовж січня–травня 2013р. чисельність наявного населення зменшилась на 125 осіб. Зменшення населення відбулося за рахунок природного та міграційного скорочення – на 106 та 19 осіб відповідно.

Зведена характеристика населення з розбивкою по радам району:

№ п/п Міські, селищні, сільські ради
та населенні пункти в них
Кількість населення В тому числі
чоловіки жінки
Міськради
1. Снігурівська міська рада 13010 5607 7403
Сільські ради
1. Афанасіївська 1384 635 749
2. Баратівська 2405 1193 1202
3. Василівська 2407 1130 1257
4. Горохівська 2406 1150 1236
5. Киселівська 1199 526 673
6. Кобзарцівська 1350 603 747
7. Краснознам’янська 773 345 428
8. Куйбишевська 1113 550 563
9. Нововасилівська 1851 1069 762
10. Новокиївська 752 357 395
11. Новопетрівська 1516 720 796
12. Новотимофіївська 889 378 511
13. Олександрівська 1442 702 740
14. Павлівська 1761 839 922
15. Першотравнева 1108 512 596
16. Тамаринська 996 491 505
17. Центральна 2150 1211 919
18. Червонодолинська 2252 1131 1121
19. Червонозірська 1030 517 513
Усього: 41200 19510 21690

Сторінка:     1    2    3    4     5     6     7