Головна Статті Оголошення Герої
не вмирають!
Освіта Культура Он-лайн трансляції
нарад
Учасникам АТО та членам їх сімей Aa Aa Aa
K   K   K  

Той, хто надихає країну на перемоги! В’ячеславу Чорноволу виповнилося б 80 років

Сьогодні 80 років від дня народження В’ячеслава Чорновола.

Журналіст за освітою, багаторічний в’язень радянських концтаборів, один із засновників Народного руху. Він – був борцем за демократію, волю й незалежність України.

На початку 90-х – став одним із натхненників проголошення Декларації про державний суверенітет та Акту незалежності нашої країни. З нагоди пам’ятної дати Президент Порошенко зазначив, що В’ячеслав Чорновіл нині надихає на перемогу у гібридній війні.

Нагадаємо, загинув відомий український політик в автокатастрофі 25-го березня 1999-го року поблизу Борисполя на Київщині. Обставини аварії й досі не розслідувані.

“Ти вирішив, що так, а не інакше треба діяти? Віриш у свою дорогу? Іди й не звертай!” – таким було життєве кредо В’ячеслава Чорновола. Журналіст за освітою та покликанням, він значну частину свого життя присвятив боротьбі за незалежність України, провівши 15 років за сфабрикованими справами у тюрмах і на засланні.

24 грудня Герою України В’ячеславові Чорноволу виповнилося б 80 років. Спогадами про знаного українця напередодні річниціділяться його рідна сестра, Валентина Чорновіл, та близький соратник — Ярослав Кендзьор.

– Яким вам запам’ятався В’ячеслав Чорновіл? Які особливості його характеру ви могли б відзначити?

Я. Кендзьор: – Зазвичай у спілкуванні Чорновіл був спокійним, врівноваженим. Допоки не заходила розмова на якісь дуже важливі й суперечливі теми. Тоді він виходив на хвилю певного емоційного збудження. Миттю, як із рогу достатку, висипав аргументи. Немов вулкан, вивергав зі себе багатющий арсенал свого інтелекту. І рідко хто міг переконати Чорновола, що він не має рації. Навпаки, В’ячеслав нейтралізував усіх своїх опонентів фактажем і логікою аналізу. Нині політиків такого штибу, з такими рисами я не знаю.

В. Чорновіл: – В’ячеслав завжди піклувався про мене, на десять років молодшу від нього сестру. Пригадую, була ще школяркою, а Славко – студентом, він приїхав додому на канікули. Ми спілкувалися, і я, як звично в нашому селі на Черкащині, вживала такі слова, як “канєшно”, “навєрно”. Славко набрав відро води з криниці та хлюп на мене: “Оце тобі за “канєшно”, а оце – за “навєрно”. Той холодний душ я запам’ятала на все життя. Таких слів більше не говорила.

Славко був дуже наполегливим. Ця риса в нього сформована ще з дитинства. Я добре пам’ятаю кімнатку в батьківській хаті, де навчався брат. На стіні біля тапчана висів складений ним розклад на кожен день: перелік справ плюс спорт – біг. В’ячеслав завжди доводив усе до кінця. Не кидав справ на півдорозі. Щоразу, коли мав можливість, сідав і писав. Мова його була відшліфованою, соковитою.

– Яким був стиль, ритм його життя?

Я. Кендзьор: – Я собі досі не можу уявити, як він, будучи народним депутатом і водночас шеф-редактором газети “Час/Time”, щоранку перед виходом на роботу в парламент писав авторську колонку. Наочний приклад того, як Чорновіл витримував несамовитий темп життя, – десятитомник його праць. Після розколу Народного руху, наприкінці 1998 року — на початку 1999-го, він несамовито гасав Україною. За одну добу міг відвідати три області, наприклад Кіровоградську, Черкаську та Київщину, і зустрітися там з рухівським активом, представниками влади. За таких умов, адже Чорновіл часто бував у дорозі, легше було організувати так звану автопригоду, яка i сталася з ним 25 березня 1999 року…

– Які ще риси В’ячеслава Чорновола запам’яталися вам?

Я. Кендзьор: – Настільки відданої ідеї людини я не бачив. Будучи студентом-першокурсником Київського університету, він на Володимирській гірці присягнув своїм товаришам усе життя боротися за реалізацію ідеї незалежної Української держави. І воістину, цієї присяги дотримав.

В. Чорновіл: – Був чесним і порядним. Борцем за натурою. Стратегом і тактиком. Ще тоді говорив про загрозу втрати Криму, оскільки там базується російський флот, про те, що треба доносити демократичні ідеї на схід України. Наче у воду дивився… Мав гострий розум. Казав, коли йшов до трибуни виступати, за той час устигав обдумати те, про що говоритиме. Був прекрасним оратором і талановитим організатором.

– Знаю, що ви не сумніваєтеся: В’ячеслава Чорновола у тій трагічній ДТП 18 років тому вбили. Чому?

Я. Кендзьор: – Кучмівський режим, який тоді був на повідку Москви, не міг спокійно спостерігати активну позицію В’ячеслава Чорновола. Не було жодного виступу, щоби Чорновіл не розповідав, яку злощасну роль відіграла у стражданнях України Москва і як вона шкодить розвитку України як самостійної держави. Напередодні президентських виборів 1999 року в Україні Москва дуже боялася, аби не сталося так, що Чорновіл візьме в них участь і переможе. А найпростіше (у їхньому розумінні) завжди було вирішити проблему, знищивши самого політичного лідера-патріота.

В. Чорновіл: – Для мене ця трагедія зовсім не загадкова. Я перечитала близько 50 томів справи перед тим, як її передали до суду. Неозброєним оком видно: це було замовне вбивство. Підтасували документи, дуже швидко знищили речові докази. Заявили, що це був нещасний випадок. Ми ж наполягатимемо, аби справу Чорновола довели до кінця. Хочемо бачити, що в нас справді, як запевняють у владі, є відповідальні слідчі і справедливі судді.

Наталія ВАСЮНЕЦЬ


Дата: 24.12.2017 | 11:50


Приєднутесь до нашої спільноти в Facebook:

Читайте також: